НАПІВДРІМО́ТА, и, жін. Стан, близький до дрімоти. Він увесь дрижить, голова палає від жару. Якась напівдрімота охоплює його (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 167); Бондар лежав у напівдрімоті (Анатолій Хорунжий, Незакінчений політ, 1960, 122).
НАПІВДРІМОТА
Тлумачення слова