НАПІВБО́Г, а, чол. В античній міфології — божество нижчого розряду. Боги й напівбоги;
// Незвичайна, особлива людина, яка виділяється чим-небудь серед інших. Дайте їй [людині] на стіл добрий, мов сонце, хліб, та милу працю в руки, та любов у груди — і вона не зігнутою тінню, а напівбогом піде по землі (Михайло Стельмах, I, 1962, 470).
НАПІВБОГ
Тлумачення слова