НАПЕРСНИК 1, а, чол., заст. Улюбленець, що користується особливим довір’ям, прихильністю кого-небудь. На порозі вже став прездоровий гайдук, охоронець і наперсник пані Роксолани (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 261); Ні разу не замислився [Русевич] над тим, чому саме завідувач відділу капітального будівництва став його наперсником (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 397).
НАПЕРСНИК 2, а, чол. Те саме, що наперстянка. Листя наперсників.. й тепер широко застосовуються при лікуванні хвороб серця (Знання та праця, 11, 1965, 23).