НАПЕРЕВАГИ, НАВПЕРЕВАГИ, присл. Тримаючи перед собою, з нахилом уперед (про гвинтівку, піку і т. ін.). Бійці з автоматами напереваги мчали через перехрестя на будинок, що клекотів з низу до верху (Олесь Гончар, III, 1959, 260); З шипінням піднялися три ракети і, опускаючись, вирвали з темряви шматок обвислої кручі і людську постать з гвинтівкою навпереваги (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 830).
♦ Гратися напереваги (навпереваги) — змагатися з ким-небудь, щоб узяти верх, здобути перемогу в чому-небудь.
НАПЕРЕВАГИ
Тлумачення слова