НАПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до напекти. Вже хліб напечений і на шматки покраяний… (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 135); Вона мить роздумувала, потім міцно вхопилась рукою за гарячий, напечений сонцем ілюмінатор (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 236).
НАПЕЧЕНИЙ
Тлумачення слова