НАОСТА́НЦІ, присл. Те саме, що наостанку. — Прощай, Марусю, та поговори з Лукиною.., — сказав наостанці Клим (Нечуй-Левицький, III, 1956, 333); Наостанці зроблю вам ще одне зауваження..: уникайте, якомога уникайте загальних міркувань, загального філософування (Павло Тичина, Магістралями життя, 1941, 137).
НАОСТАНЦІ
Тлумачення слова