НАОКРУГ, присл., рідко. Те саме, що навкруги. Не засну я в оцій глухомані, Що пітьмою злягла наокруг (Леонід Первомайський, I, 1958, 412); Нічна зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні, на вежах і наокруг стін Гори.. лунали звуки бил (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 28).
НАОКРУГ
Тлумачення слова