НАНИЗ, присл. У напрямку до нижньої частини чого-небудь; униз; протилежне наверх. Фургони виїхали на гору і з крутої гори покотились наниз (Нечуй-Левицький, II, 1956, 31); Плуг спустився наниз, і Данило угледів жінку (Любов Яновська, I, 1959, 189);
// На нижній поверх. Як ти виїхала, перебрався наниз, а сьогодні знов наверх (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163);
// У напрямку до гирла річки. Над Волгою лягав молодий весняний вечір. Пароплав ішов наниз (Григорій Епік, Тв., 1958, 268).
НАНИЗ
Тлумачення слова