НАНОСНИ́Й, а, е.
1. Нанесений водою, вітром і т. ін. Під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 78); Наносні землі обробляють, як і інші мінеральні ґрунти (Картопля, 1957, 101).
2. перен. Не властивий кому-, чому-небудь, запозичений у когось, внесений звідкись. Буржуазно-націоналістичні письменники намагались зобразити процес розвитку капіталізму на Україні як явище наносне, в якому нібито брали участь тільки капіталісти інших національностей (Українська література, 9 клас, 1957, 85); В ній [збірці поезій «Мости»] проявились кращі якості обдарування поета, звільнені від наносних тенденцій (Степан Крижанівський, М. Рильський, 1960, 106).