НАМИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намити 1,3. Під ногами, як пружна гума, вгинається намитий земснарядами пісок (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 138); За рахунок нових ділянок [узбережжя], намитих тут Я низи за останні кілька років, площа придатної для обробки землі збільшилася (Наука і життя, 8, 1963, 24).
НАМИТИЙ
Тлумачення слова