НАМИСТИ́НА, и, жін. Одне зерно намиста. Всі дівчата кинулись збирати розсипані намистини (Нечуй-Левицький, I, 1956, 417); * У порівняннях. Сльози перлинисті, як ті намистини, .. котилися по її змарнілому обличчю (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 186).
НАМИСТИНА
Тлумачення слова