НАМРІЯНИЙ

НАМРІ́ЯНИЙ, а, е, поет. Про якого мріяли, який поставав у мріях; вимріяний. Де ж ті білі, легкі бригантини? Це намріяний сон (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 125);
//  у знач. ім. намріяне, ного, сер. Те, про що мріяли. Є майбутнє, збуджене думками, І віра, мов перила під руками, Коли спішиш над виром глибокості До дальнього, намріяного в гості (Платон Воронько, Коли я.., 1962, 141).