НАМОВЛЯ́ННЯ, я, сер. Дія за значенням намовляти. Стара Кукурбиха.. наказувала дочці.. не слухати нічиїх злих намовлянь, не читати «непотрібних» книжок та газет (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 390); Знущався [Василь] з неї теж по Масловому намовлянню, не бачив у ній ні друга, ні любимої дівчини (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 182).
НАМОВЛЯННЯ
Тлумачення слова