НАМОЛО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намолотити 1. При двофазному збиранні зернових культур не тільки зменшуються витрати, а й намолочене з валків зерно буває більш високої якості (Колгоспник України, 1, 1957, 6);
// у знач. прикм. Закуріли киптягою токи, де перевівали купи намолоченої пашні (Панас Мирний, IV, 1955, 248).
НАМОЛОЧЕНИЙ
Тлумачення слова