НАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до намокнути, намокти. Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов’язали, А одежу намоклую Сушитись поклали (Борис Грінченко, I, 1963, 29); Повітря було повне запаху золи, вапна, .. намоклого дерева, гнилих трісок (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 56).