НАМІ́РЮВАТИ, юю, юєш і НАМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., НАМІ́РЯТИ, яю, яєш, док., перех. Відмірювати яку-небудь кількість чогось. Тимофій уміло починає витесувати.. ніжки і поперечку для кроковий, якою завтра буде наміряти землю (Михайло Стельмах, II, 1962, 34); — Засіяла лани свої? Багато тобі наміряли? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 29).
НАМІРЮВАТИ
Тлумачення слова