НАМІЧЕНИЙ

НАМІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намітити. Дійшовши до наміченої оком плями на підлозі, .. Проць зупинився (Володимир Бабляк, Випш. сад, 1960, 219); Панас Петрович підвів голову і зразу ж констатував, що намічений полковником Безруком план почав обертатися в жорстоку дійсність (Григорій Епік, Тв., 1958, 444); Він підходив до кожного з намічених на тризну гостей (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 176);
//  намічено, безос. присудк. сл. Операція вже почалась. Уже намічено на операційному місці зигзаг розтину (Юрій Шовкопляс, Людина.., 1962, 365); Штольню намічено у схилі.. товстої рудної жили (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 328).