НАМЕТАНИЙ 1, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до на метати 1. Як ваблять зір — вечірня даль, Стоги нам тані, високі! (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 96).
2. у знач. прикм. Досвідчений, добре натренований (про руки, очі і т. ін.). Наметаним оком Теодосій швидко оглядає табір (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 565).
НАМЕТАНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наметати 2.