НА́МЕРЗ, у, чол., діал. Іній; паморозь. Він іде — увесь як біль білий: геть намерзом намерз (Словник Грінченка); Лежала [Шура] без берета, коса сповзла їй на груди і взялася сивим намерзом (Олесь Гончар, III, 1959, 233);
// Бурулька. На оздоблених барвистою керамікою фасадах.. виноград поміж: крижаними намерзами, немов справжній, зеленіє (Олесь Гончар, II, 1959, 175).
НАМЕРЗ
Тлумачення слова