НАМЕЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАМОЛОТИ, мелю, мелеш, док., перех.
1. Мелючи, готувати у якій-небудь кількості. Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як влітку (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 133).
2. тільки док., перен., розм. Наговорити чогось зайвого, пустого, непотрібного. [Гапка:] Що ти мені й слова не даєш вимовити? [Захарко:] Багато вже й так намолола! (Марко Кропивницький, II, 1958, 136).
♦ Намолоти сім мішків (кіп) гречаної вовни — те саме, що Наговорити сім мішків (кіп) гречаної вовни (див. вовна). Повернеться [Паламарчик] в повіт і намеле Олексієві Федотовичу сім мішків гречаної вовни, очорнить, опаплюжить, що потім і не обмиєшся… (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 117).