НАМА́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намастити. Чоботи на ньому ті ж самі: керзові, густо намащені чорною ваксою (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 397); Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилами та пудрами лице (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 35);
// намащено, безос. присудк. сл. Сорочка вишивана, жилеточка, чобітки юхтові, волосся оливою намащено, — як до церкви зібрався [Яким] (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 372).
НАМАЩЕНИЙ
Тлумачення слова