НАЛИ́ЧНИК, а, чол. Накладна планка, що обрамляє вікна або двері. Тут, де тепер стоїть будинок під шиферним дахом, стояв колись будиночок під білим залізом з голубими різьбленими наличниками на вікнах (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 21); Двоє вікон розмальовані червоною фарбою, а над наличниками майстри вирізьбили з дерева якісь загадкові візерунки (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 12).
НАЛИЧНИК
Тлумачення слова