НАЛЯ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наляпати 1. * У порівняннях. По темному блакитному небу, немов велетенським пензлем, наляпані були широкі смуги з рожевого золота (Олександр Довженко, I, 1958, 226);
// наляпано, безос. присудк. сл. Хата часто не заметена в неї, на лаві наляпано (Архип Тесленко, Вибр., 1950, 94).
НАЛЯПАНИЙ
Тлумачення слова