НАЛІ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наліпити. Раптом побачила [Тамара] листівку, наліплену на дверях колишньої хлібної крамниці (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 19); Через увесь [коровай] положили великий хрест, а поверх усього все уточки, уточки, з тіста мудро наліплені (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 301);
// наліплено, безос. присудк. сл. На стіні було наліплено якусь барвисту картинку (Петро Колесник, Терен.., 1959, 60).
НАЛІПЛЕНИЙ
Тлумачення слова