НАЛАМУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАЛАМАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.
1. Звикати, призвичаюватися до чого-небудь. Має він.. кінчати цього року семінарію, то й треба йому наламуватись уже до паннів (Степан Васильченко, I, 1959, 229).
2. Змінюватися щодо тембру і діапазону, ставати іншим (про чоловічий голос). Голос [юнака] уже наламується на баритон (Іван Микитенко, I, 1957, 436).