НАЛАЯНИЙ

НАЛА́ЯНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до налаяти. Тепер він сидить смутний і винуватий, зігнувся, як налаяна сирітка… (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 227).