НАЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наладити. В детерміністів світ наладжений так стало, Що там для бога місця вже не стало (Леся Українка, I, 1951, 98); Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 233).
НАЛАДЖЕНИЙ
Тлумачення слова