НАКРОХМА́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накрохмалити. Спідничка вся наче з білих пелюсток, вони густо накрохмалені і трошки закручуються вгору (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 35);
// у знач. прикм. На його опуклому животі туго напнувся накрохмалений сліпучо-білий халат (Натан Рибак, Час, 1960, 133).
НАКРОХМАЛЕНИЙ
Тлумачення слова