НАКРЕСЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАКРЕСЛИТИ, лю, лиш, док., перех.
1. Робити креслення, рисунок і т. ін. чого-небудь. Вона накреслила паличкою на землі коло (Андрій Головко, II, 1957, 268); — Він накреслить нам схему каховських укріплень (Олесь Гончар, II, 1959, 349);
// Креслячи, виготовляти яку-небудь кількість чогось. Карл Павлович накреслював ескізи костюмів, деяких декорацій (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 178).
2. перен. Наперед намічати, визначати, планувати що-небудь. Йдучи з подвір’я, він накреслював план — кинути в бій усі полки, піти на риск і добитися перемоги (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 362); Профорганізації повинні.. аналізувати всебічно роботу підприємств, накреслювати заходи до усунення виявлених хиб (Комуніст України, 6, 1960, 3); Мрійник Ціолковський накреслив шлях у космос… (Натан Рибак, Час, 1960, 477).
3. Писати, зображати що-небудь. Гарячих рук стискання. Адрес накреслюєм рядки в пошарпані блокноти (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 282); — Ось наше «Л», — сказав Чернишеві Козаков на велику літеру, що її хтось розгонисто накреслив вуглиною (Олесь Гончар, III, 1959, 10);
// Описувати, викладати що-небудь. Манжура зіставляє картини природи з людським життям, з переживаннями героя, накреслюючи в такий спосіб його психологічну характеристику (Радянське літературознавство, 7, 1965, 40).
4. Давати, робити що-небудь у незакінченому вигляді, розробляти в загальному плані.