НАКРЕСЛЕНИЙ

НАКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накреслити. Десь далеко за обрій тяглися ніби накреслені по лінійці рядки кукурудзи (Хлібороб України, 10, 1965, 27); Я бачу в накресленому п’ятирічному плані здійснення віковічних сподівань, прагнень нашого народу (Олександр Довженко, III, 1960, 318); На фронтоні музею накреслені польською мовою слова: «Справа Леніна безсмертна» (Максим Рильський, III, 1956, 56); Рельєфно накреслені постаті головних персонажів (Мистецтво, 1, 1966, 19);
//  накреслено, безос. присудк. сл. На невисоких столах лежать карти. Там все накреслено, все розраховано (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 107); Образ садівника в цьому творі [«Черешні цвітуть» О. Гончара] лише накреслено (Радянське літературознавство, З, 1957, 24).