НАКОСТРИ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, розм. Док. до костричитися 2, 3. — Який ви, Якове, недобрий, — зітхнула мати. — От бачиш, я правду сказав, а ти вже й накостричилась (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 137); Впіймана, зловлена людина сидить… Наїжилось, накостричилось, лише іноді спідлоба позирає у вікно (Олесь Гончар, Бригантина, 1973, 102).
НАКОСТРИЧИТИСЯ
Тлумачення слова