НАКОПАНИЙ

НАКО́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до накопати;
//  у знач. прикм. На буряках вона застала Христю Кавунову, що дочищала останні накопані корені (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 53);
//  накопано, безос. присудк. сл. По 300—344 центнери буряків з гектара накопано (Колгоспник України, 4, 1959, 9).