НАКЛЕ́ЙКА, и, жін.
1. тільки наклейка. Дія за значенням наклеїти, наклеювати.
2. Ярлик, етикетка і т. ін., наклеєні на що-небудь. В руках плащ та старий чемодан з наклейками іноземних готелів (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 90); Кирило Гнатович поставив на стіл пляшку горілки, а Іван Костьович — червоного вина з красивою наклейкою (Іван Сенченко, Опов., 1959, 36).