НАКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наклеїти. Перед очима в мене встала його хата, закидана ванночками, кліше, об’єктивами, фотографіями, наклеєними і в рурках… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 253); За спиною у вартового знайшли наклеєну кимсь… партизанську листівку! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 212);
// наклеєно, безос. присудк. сл. Він швидким рухом схопив картонний аркуш, на якому було наклеєно засушене листя лісових дерев (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 80).
НАКЛЕЄНИЙ
Тлумачення слова