НАКЛАД 1, у, чол., розм. Те саме, що збиток. [Храпко:] Узявся за Перепадю се діло вести.. А тільки мені шкода, що от ви, може, люди й небагаті, та в накладі зостанетесь! От мені й хотілося б вам чим-небудь допомогти… (Панас Мирний, V, 1955, 167).
НАКЛАД 2, у, чол., діал. Видання; тираж. — Власне був тут поліційний комісар. Весь наклад простісінько з друкарні поволік до прокураторії [прокуратури] (Іван Франко, IV, 1950, 169);
// Утримання, кошти. Він мав заїхати в ваші краї і казав, що завезе Вам книжки, що в останньому часі вийшли його накладом (Володимир Самійленко, II, 1958, 439); Олександр Маркуш під час іноземного панування на, Закарпатті провадив серед трудящих велику освітню роботу. Своїм накладом він видавав журнал «Наш рідний край» (Літературна Україна, 25.VI 1965, 1).