НАХИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нахилити 1. Одчинились двері в хату, а звідтіль висовується чорна голова, нахилена вниз (Нечуй-Левицький, III, 1956, 268); Під’їхала вантажна автомашина, в кузові якої лежало велике дерево, нахилене гілками до кабіни (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 177);
// у знач. прикм. Дід Дунай задумано перебирає дрібні зернятка нахиленого, сивого, як і старий, колоска (Михайло Стельмах, I, 1962, 239).
НАХИЛЕНИЙ
Тлумачення слова