НАХВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і НАХВАЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., НАХВАЛИ́ТИ, хвалю, хвалиш, док., перех., розм.
1. Говорити про кого-, що-небудь з похвалою; розхвалювати. Він все так як і перше нахваляє свою математику (Леся Українка, V, 1956, 26).
2. тільки док. Те саме, що нахвалитися. Чорноброві кашовари Не нахвалять свій обід (Михайло Стельмах, Жито.., 1954, 151).