НАХВАЛЯ́ННЯ, я, сер., розм. Дія за значенням нахвалятися. — Я ж вас, тату, поборю.. — Денис нічого не сказав на таке нахваляння, а тільки мовчки став готуватися до поєдинку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 234); Лец-Отаманів, борсаючись у думках, згадав, нарешті, базікання Богині про нахваляння селян (Петро Панч, I, 1956, 219).
НАХВАЛЯННЯ
Тлумачення слова