НАХОПЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., НАХОПИТИСЯ, хоплюся, хопишся; мн. нахопляться; док., розм.
1. Наставати, наближатися (в часі). День уже нахопляється, треба на панщину йти (Марко Вовчок, I, 1955, 67); — Увечері отак вийшли з вагона. Дощ періщить, ніч от-от нахопиться, а ми стоїмо під якоюсь повіткою (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 9);
// Приходити, прибувати своєчасно, тоді, коли потрібно. Галя сумувала… На той саме час нахопився Чіпка (Панас Мирний, I, 1949, 350); На той час нахопився заступник голови (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 59).
2. Рухаючись, несподівано натрапляти на кого-, що-небудь, зустрічатися з ким-, чим-небудь. Еней як відсіль відступився І далі трохи одійшов, То на другеє нахопився, Жіночу муку тут найшов (Іван Котляревський, I, 1952, 139); Раз, як ховався він [чорт] по закамарках, нахопився на його якийсь чоловік, трохи з ніг не звалив (Олекса Стороженко, I, 1957, 52); Згодом приповз Роман з іншого боку. Нахопився на Роздольського, зіткнулися голови докупи (Іван Ле, Мої листи, 1945, 98).