НАХЛІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. нахлібникові. Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона [шляхта] передала й потомкам нахлібницькі звичаї (Панас Мирний, I, 1949, 207).
НАХЛІБНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова
НАХЛІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. нахлібникові. Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона [шляхта] передала й потомкам нахлібницькі звичаї (Панас Мирний, I, 1949, 207).