НАХІ́МОВЕЦЬ, вця, чол. Вихованець Нахімовського училища. По алеї ішов.. зовсім юний нахімовець (Олесь Гончар, Дорога.., 1953, 32); Стоїть він [крейсер] в панцирі стальному; Тепер нахімовці на ньому проходять практику морську (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 129).
НАХІМОВЕЦЬ
Тлумачення слова