НАХАПУВАТИ, ую, уєш, недок. (рідко), НАХАПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Хапаючи, брати яку-небудь кількість когось, чогось. [Огнєв:] Пости знімати без шуму. Щоб було зовсім делікатно, одягнемо їх в німецьку форму, якраз полонених нахапали немало (Олександр Корнійчук, II, 1955, 44); [Костя:] Я, може, сьогодні аж п’ять гребінців нахапав у чудачок (Іван Микитенко, I, 1957, 118).
2. перен. З жадобою набувати, одержувати, діставати що-небудь у певній кількості. Нахапати лекцій.