НАХА́ПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до нахапати. Більше я не міг нагадати собі моїх персонажів, тому що, мабуть, вони нахапані зі всіх усюдів, а я вже забув про них (Василь Стефаник, II, 1953, 85); Вони [селяни] були, видно, нахапані десь просто з поля, від роботи (Олесь Гончар, II, 1959, 290).
НАХАПАНИЙ
Тлумачення слова