НАХА́БСТВО, а, сер. Те саме, що нахабність. Смугле лице його незалежне дихає завзяттям і нахабством (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 96); [Стась (спалахуючи):] Яке, по суті, нечуване нахабство. Прийшли, як до себе в хату, поводяться, як із підданими (Степан Васильченко, III, 1960, 211).
НАХАБСТВО
Тлумачення слова