НАКА́ТНИЙ, а, е,
1. Покритий, устелений накатом (у 2, 3 знач.).
2. спец. Який служить, призначений для накатки (у 1 знач.). Накатна машина.
3. спец. Виготовлений способом накатки (у 1 знач.). Впровадження досвіду Мінського тракторного заводу по фрезеруванню шліців накатними головками дасть можливість річну програму з цієї операції виконати за три-чотири місяці (Робітнича газета, 28.VIII 1962, 2).