НАКА́Т, у, чол.
1. Дія за значенням накатати, накатувати 1—3.
2. Фарба, клей і т. ін., нанесені на поверхню чого-небудь спеціальними пристроями. У кожного господаря свій смак. В одного стіни кімнати тільки побілені, другий любить накат, третій оббиває їх шпалерами… (Знання та праця, 12, 1965, 13).
3. Шар настелених поверх чого-небудь або під чим-небудь колод, дощок і т. ін. Глибокі траншеї, ескарпи, дроти, Міцні бліндажі — в шість, у вісім накатів, — Це був бастіон! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 161); Його землянка на горбочку, у три накати, просторіша за нашу і за всі інші (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 35).
4. Добре утрамбована, виїжджена, укочена дорога, колія і т. ін. Протікають асфальти з міста — сизі стрічки в широкім полі, По шосейних важких накатах, в смарагдовій густій траві (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 12).
5. Будівля, споруда для накриття, захисту від чого-небудь; навіс. Та ж повітка, сани під накатом, засохла вишня біля порога (Семен Скляренко, М. Щорс, 1938, 41); На протилежному пагорбі, — конюшні, корівники, пташники, кузня, майстерні, зерносклепи, накати з реманентом, словом, уся маєтність великого господарства (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 173).