НАЙСТА́РШИЙ, а, е. Який прожив найбільше років серед інших (перев. про дітей); протилежне наймолодший. Треба помочі матері. Остап найстарший був, то вже ж не кому і в поміч матері стати — йому (Андрій Головко, II, 1957, 209).
НАЙСТАРШИЙ
Тлумачення слова