НАЙМОЛО́ДШИЙ, а, е.
1. Найвищ. ст. до молодий 1—4. Виробництво синтетичних волокон — одна з наймолодших галузей промисловості (Наука і життя, 7, 1962, 22); Федя — один з наймолодших батьків у радгоспі, син його починає саме лепетати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82).
2. Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); протилежне найстарший. До хати вбіг босий, заболочений по коліна хлопчище Микитка, наймолодший Іванів брат (Лесь Мартович, Тв., 1954, 140); Залишився Гордій удвох із Мотрею при своєму наймолодшому синові — Денисові (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 240).