НАЙМЕНУВА́ТИ, ую, уєш, док., перех. Дати кому-, чому-небудь назву, найменування; назвати. — Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим, хоча літами він був, кажуть, юнак юнаком (Олесь Гончар, III, 1959, 321); Стару бувальщину прознали Дівчата тої сторони, І хмурий пам’ятник вони Фонтаном сліз найменували (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 226).
НАЙМЕНУВАТИ
Тлумачення слова