НАЙМА́Ч, а, чол. Той, хто наймає кого-, що-небудь. — Може б, трапився якийсь наймач та взяв мене на службу до себе (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 284); Виникають у степу батраки. Ось їх величезні юрби біля берега Дніпра.. Чекають наймача (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 517).
НАЙМАЧ
Тлумачення слова